Камінчики
Закон Джунглів каже дуже чітко, що кожен вовк, який заводить сім'ю, може покинути свою Стаю. Але як тільки його вовченята підростуть і стануть на ноги, він повинен привести їх на Раду Стаї, яка збирається за звичай раз у місяць, під час повного місяця, і показати всім іншим вовкам.
Батько Вовк зачекав, доки його вовченята підросли і почали потроху бігати, і в одну з тих ночей, коли збиралась зграя, повів вовченят, Мауглі і Матір Вовчицю на Скелю Ради. Це була вершина пагорба, заповнена великими валунами, за якими могла сховатись уся зграя. Акела, великий сірий вовк-одинак, обраний вожаком всієї зграї за силу і спритність, промовляв зі своєї скелі:
— Закон вам відомий, закон вам відомий! Глядіть же, вовки!
Батько Вовк виштовхнув на середину кола Жабеня Мауглі. Всівшись на землю, Мауглі засміявся і почав гратись камінчиками, що виблискували у місячному світлі. Гра полягала у наступному. Він міг взяти k[1] або k[2] або k[3] або … kn камінчиків з однієї купки камінчиків і покласти їх в іншу купку, а також з другої купки перекласти назад у першу k[1] або k[2] або k[3] або … kn камінчиків. Йому було цікаво, чи можна у другій купці отримати рівно m камінчиків.
Вхідні дані
Перший рядок містить два числа n і m (2 ≤ n ≤ 1000, 2 ≤ m ≤ 2·10^9). У другому рядку записано n натуральних чисел k[1], k[2], k[3], …, kn (k[i] ≤ 2·10^9).
Вихідні дані
Вивести «YES», якщо у другій купці можна отримати **m камінчиків і «**NO» – у протилежному випадку.