A + B
Не комплексуй
із листа до i
Коли один відомий алгебраїст (далі - О.В.А.) з мех-мату був маленьким, йому у школі строго-настрого заборонили брати квадратні корені з від'ємних чисел. Звичайно ж, О.В.А. на заборону наплював и навіть (о, жах!) став використовувати те, що отримується після взяття такого кореня, у якості основи системи числення.
Нещодавно О.В.А. знайшов свої давні нотатки, а у них якусть підозрілу тотожність. Щоб перевірити її справделивість, О.В.А. достатньо додати два числа і подивитимь на результат. Але, на жаль, ці два числа записані як раз у системі числення з основою, рівною кореню з від'ємного числа (а конкретно, ), і відповідь також повинна бути подана у системі числення з основою . Ваше завдання - допомогти О.В.А. перовірити тотожність, додавши два числа.
Як відомо, уявні числа - це саме ті числа, які отримуються у результаті взяття квадратного кореня з від'ємного числа. У системі з явною основою у числах використовуються цифры від 0 до k-1, включно. Уявні основи систем числення поводять себе точно так само, як звичайні, тобто число, записане як d_3d_2d_1d_0, обчислюється за формулою d_3·b^3+d_2·b^2+d_1·b+d_0, де b - основа системи числення (у цій задачі вона дорівнює ). Таким чином, можуть отримуватись числа виду x+y, де x і y - довільні цілі числа. Наприклад: 1030003_=1·()^6+3·()^4+3·()^0=-64+3·16+3=-13.
Не дивлячись на те, що операція взяття кореня з від'ємного числа неоднозначна (як , так і - дають в квадраті -4), у якості основи системи числення завжди береться одне і те ж число.
Вхідні дані
У першому рядку задано число A, у другому - число B. Їх довжини не перевищують 1000000. Числа подані у системі числення з основою і не містять ведучих нулів; число 0 позначається одним нулем.
Вихідні дані
У єдиному рядку вихідного файлу повинно бути виведено число A+B, записане у системі числення з основою. Виведене число не повинно містити ведучих нулів; число 0 повинно позначатись одним нулем.