Лілаваті
Видатному індійському математику XII ст. Бхаскарі належить трактат "Сіддханта-шіромані" ("Вінець вчення"), переписаний у XIII ст. на полосках пальмових листків. Цей трактат складається з чотирьох частин, з яких "Лілаваті" присвячена арифметиці, "Біджаганіта" — алгебрі, інші дві частини астрономічні. "Лілаваті" (що значить "прекрасна") Бхаскара присвятив своїй доньці.
Багато зі своїх задач Бхаскара викладав у поетичній формі, ось одна з них:
З множини найчистіших квіток лотоса Третю частину було принесено в дар Шиві, П'яту частину – Вішну, шосту частину – Сонцю; Четверту частину усіх квітів отримав Бхвані, А шість квіток, що залишились, було дано шановному Учителю.
Ми не в змозі дослівно передати усю красу та милозвучність цих віршів Стародавної Індії, тому нашу задачку сформулюємо у прозі. Отже, ця ж задачка у загальному прозаїчному вигляді: "У дар Шиві принесли A-ту частину квітів лотоса, у дар Вішну – B-ту частину, у дар Сонцю – C-ту частину, для Бхвані дісталась D-та частина і шановний Учитель отримав E квіток. Скільки усього квіток лотоса було у розпорядженні того, хто дарував?"
Вхідні дані
У першому і єдиному рядку вхідних даних задано через пропуск 5 невід'ємних цілих чисел: A, B, C, D і E, кожне з яких не перевищує 100.
Вихідні дані
Вивести єдине число – відповідь до задачі, або –1 у випадку, якщо вхідні дані суперечливі, або ж розв'язати задачку однозначно неможливо.